Бугайчик – найбільш дрібна чапля наших північних широт. Розміром він приблизно з галку, з довгою шиєю, прямим, тонким, жовто-зеленим дзьобом і короткими зеленими ногами. У самця верх голови, спина й надхвістя чорні, а на крилах завжди добре помітні великі жовтуваті плями. Низ тіла: у самця – світлий, у самки – із світлими і темними вохристими смугами. Молодий бугайчик дуже схожий на самку. Як і бугай, бугайчик активний здебільшого в ночі та у сутінках, а у разі небезпеки затаюється серед прибережної рослинності, витягуючи вертикально шию та дзьоб. Цей птах летить повільно, швидко махаючи крилами, витягуючи шию і відкидаючи назад ноги, перед посадкою планерує.

 

Після зимівлі у Африці бугайчик повертається на батьківщину в середині квітня. У шлюбний період він видає дивакуваті звуки, які нагадують удари в барабан: «Прумб!» – пауза - «Прумб!».

 

Але ці будівлі завжди мають тонкі стіни, крізь які буває добре помітною навіть кладка з 4-7 білих яєць. Через 3 тижня з них вилуплюються пташенята, які вже через 20 днів залишають гніздо. 

 

 

Фото: www.uk.wikipedia.org

 

 

 

Здебільшого бугайчики полюють за жабами, пуголовками, комахами, із задоволенням живляться дрібною рибою, але іноді можуть годуватися яйцями і навіть пташенятами інших птахів. На зимівлю вони відлітають у жовтні.

 

У часи Дніпровських плавнів бугайчики були дуже поширені у нашій місцевості й охоче гніздилися по дрібних річках та болотах. Після будівництва Каховського водосховища вони стали нечисельними і навіть зникаючими. Окремі випадки гніздування цього птаха були відмічені неподалік від села Червоногригорівки (2001, 2004, 2009 рр.).

 

 

Фото:  www.flickr.com

 

 

Фото:  www.flickr.com

 

 

Фото:  www.flickr.com

 

 

 Фото: www.treknature.com

 

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

• Бугайчик
• Волчок (Ixobrychus minutus)
• Волчок, малая выпь - (Ixobrychus minutus) (запись голоса волчка)

 

У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове