On-line

We have 87 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
The Dnipro plavnis - The animal kingdom
Sunday, 29 November 2009 00:00

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

 

Їжак (Erinaceus europaeus)

Їжак – один з найвідоміших і улюбленіших людьми ссавців. Це єдина тварина, яка може підпустити до себе людину досить близько. Але зовсім не тому, що їжаки так нестримно хоробрі! По-перше, природа не наділила їх добрим зором. Їжаки звикли більше покладатися на нюх, проте, якщо вітер дме в протилежну від них сторону, звірки не відчувають наближення людини або тварини. По-друге, їжаки надійно (в усякому разі так їм, мабуть, здається) захищені гострими і твердими голками. При небезпеці вони негайно згортаються в клубок. По-третє, їжаки не можуть швидко бігати: дуже короткі ноги, та і самі по собі ці тварини дуже незграбні.

Люди часто ловлять їжаків (як дорослих, так і маленьких), приносять їх додому і намагаються приручити. Проте в абсолютній більшості випадків такі спроби закінчуються вельми плачевно – безглуздою загибеллю тварин. Річ у тому, що їжаки – одинаки, не схильні до спілкування з іншими істотами, і тому «подружитися» з ними практично неможливо. До того ж, біологічні ритми людини і їжака не співпадають. Останній, як відомо, є нічною твариною. Нічна активність, метушня і тупіт, не говорячи вже про пахучі, досить рясні виділення звіра, примушує більшість людей позбавлятися від неприємного вихованця незабаром після піймання або придбання. Адже навіть тимчасове «полонення» губить звірів, порушуючи їх нормальне життя, підготовку до зими і вимушуючи після випуску освоювати нову незнайому територію.

 
Фото: Людмила Вільчинська (м. Нікополь). 2009 р.
 
Їжак був типовим мешканцем Дніпровських плавнів. У сучасному промисловому Нікополі його можна зустріти навіть у дворах багатоповерхових будинків і на міській греблі. Гастрономічні пристрасті їжака, не дивлячись на те, що він належить до загону комахоїдних, вельми різноманітні. Володар гострих колючок харчується жуками, черв'яками, слимаками, жабами, ящірками. Іноді він розоряє пташині гнізда, поїдаючи пташині яйця і маленьких пташенят, нападає на гадюк і вужів. Колючий одинак також не проти поласувати плодами. Ворогів у їжака не так вже і мало – пугач, великі сови, яструби, лисиця і, на жаль, людина.

У травні-червні (через 7 тижнів після спаровування)  самка народжує від 4 до 8 дитинчат. Маленькі їжачки з'являються на світ сліпими і голими, а голки у них перший час світлі й м'які. Поступово вони темніють, міцніють і стають колючими до часу виходу звірів з кубла.
 
 
 
Фото: Людмила Вільчинська (м. Нікополь). 2009 р.
 
Немало неприємностей їжакам доставляють кліщі і блохи, які оселяються на їх тілі. За весь час спостереження за їжаками, мені жодного разу не доводилося бачити, щоб вони, наколюючи на голки яблука або гриби, транспортували їх до своєї нори. Та і як ці тварини, доставивши вантаж за призначенням, зможуть його зняти? Лапки в них зовсім короткі! Цю безглуздість, народжену в надрах студії «Союз-мультфільм», давно пора занести в спеціально установлену книгу під назвою «Легенди і міфи про їжачків».

 
 
Фото: Людмила Вільчинська (м. Нікополь). 2009 р.
 
До середини осені їжаки починають відчувати нестачу в їжі - комах стає все менше, черв'яки ховаються в землю, ховаються ящірки, змії та жаби. Все це примушує їжаків поклопотатися про власний зимовий притулок. В кінці жовтня колючі створіння залягають в сплячку, під корінням дерев або невеликих поглибленнях в землі, засипаних опалим листям.

 
 
Фото: Людмила Вільчинська (м. Нікополь). 2009 р.
 
Сплячка зазвичай триває до другої половини березня. Вважається, що під час її їжаки нічого не їдять і не рухаються, проте у нас, на півдні України, цей процес, схоже, має свої особливості. Як відомо, суворі і сніжні зими тут бувають дуже рідко, а затяжна відлига вважається звичайним явищем. Під час однієї такої відлиги в саду у своїх родичів я спостерігав за їжаками, які вийшли із зимового притулку. Виглядали вони сонними, млявими і нагадували старичків, що вийшли погрітися на завалинці. До кінця зими (і кожного разу під час відлиги) я бачив їжаків в тому ж саду ще тричі. Але чим вони харчувалися в цей час року? І чи харчувалися взагалі? Дати відповіді на ці питання мені так і не вдалося.


Увага!
Якщо вам все ж таки довелося прийняти на себе турботу про їжаків, пам'ятаєте, що при вільному утриманні в квартирі ці тварини часто залазять у вузькі щілини, наприклад, між секціями батарей опалювання, звідки не завжди можуть вибратися.

Вони не бояться висоти і, не замислюючись, стрибнуть з балкона або підвіконня, якщо зуміють туди проникнути. У природі їжаки їдять комах, черв'яків, жаб, змій, ящірок. У домашніх умовах цю їжу можна замінити м'ясними продуктами (нирками, печінкою), молоком, сиром.  
 
Трішечки гумору від автора статті
 
 - Мені б тебе, дикобразе, під їжачка підстригти!


 
 
 
Фото: Jоrg Hempel
 
 
Фото: Stig Carlsson

 

Голос їжака:   

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.
Дізнатися більше про їжака Ви можете тут:
Пропонуємо Вам також:

 

У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
Last Updated on Sunday, 26 December 2010 16:30
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting