On-line

We have 97 guests online
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Print E-mail
The Dnipro plavnis - The animal kingdom
Sunday, 13 December 2009 16:01

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

 

Головень (Leuciscus cephalus)

З давніх часів нікопольські рибалки пов'язували нерест цієї риби із цвітінням черемхи. Саме в цей час, якщо вірити народній прикметі, її клювання практично не припинялося. Молодих головенів в нашій місцевості старі рибалки зазвичай називали головеньками. Вік риби вони могли визначити за формою голови, кольору плавників і кількості кілець на лусці. Головень – дуже красива риба із темно-зеленою спиною, сріблястими боками (з жовтуватим відтінком) і лусками, відтісненими блискучою темною облямівкою, що складається з чорних крапок. У дорослих головенів грудні плавники оранжеві, черевні і задньопрохідний – червонуваті, спинні і хвостові – темно-сині (іноді з червонуватим відтінком). Відмітною особливістю цих риб є і досить великі блискучі очі з характерною буро-зеленою плямою вгорі.

На початку ХХ століття в нашій місцевості зустрічалися особини завдовжки понад 90 см і вагою до 10 кг, проте вже в другій половині того ж століття екземпляри вагою 3,5-4 кг вважалися рекордними.

Нерест головеня зазвичай протікає неподалік від місць його проживання, на швидкій течії, біля перекочувань з твердим грунтом, в ямах з нерівним дном, каменями, затонулими корчами. Ікра головеня дуже дрібна і забарвлена в оранжевий (іноді навіть в червонуватий) колір, чим відрізняється від ікри інших коропових риб. Після нересту він, найчастіше, відправляється на улюблені місця стоянок: пісчано-галечні або кам'янисті перекочування, підводні уступи на нерівному дні, кам'яні гряди, палі мостів, межі бистрини і зворотної течії, струмені води нижчі за дамби (особливо характерно для Каховського водосховища), райони гирл середніх і дрібних річок, що впадають в більші (особливо характерно за часів Дніпровських плавнів).

В цей час дорослі головені вважають за краще триматися невеликими зграйками, а найбільші і сильніші з них – по парах або взагалі поодинці. Молоді головеньки, як правило, заходять на мілководні бистрини, розташовуючись в невеликих ямках.

Їжа головеня досить різноманітна, а її склад багато в чому залежить від його віку і ваги, пори року і навіть погоди. Ці справді всеїдні риби харчуються водоростями, молюсками, комахами і їх личинками, раками, дрібними рибами, жабенятами. Великі головені можуть нападати навіть на водяних кутор, щурів і мишей! Харчуються ці риби з весни (відразу після того, як покидають зимові стоянки) і до самого льодоставу. Навесні вони годуються, головним чином, черв'яками, які потрапили у воду. Потім переходять на опинившихся у воді хрущів, поденок, коників. На початку літа їх основною їжею стають водорості і раки.

Молоді головені в цей час року інтенсивно харчуються водоростями і дрібними ракоподібними – циклопами і дафніями. З другої половини літа дорослі головені стають більш хижими. У липні-серпні вони частіше нападають на дрібних риб, нічних комах, молюсків. У цих риб добре розвинені глоткові зуби, які дозволяють дробити тверду їжу. У вересні-жовтні основною їжею головенів стають жабенята і невеликі жаби, які збираються у водоймищах для зимівлі. Найбільш великі особини можуть нападати навіть на дрібних звірів. З настанням заморозків головені покидають свої літні стоянки, вважаючи за краще триматися на глибших місцях. А в кінці листопада залягають до ям на зимівлю, перебуваючи всі зимові місяці в напівсонному стані. Під час відлиги вони, щоправда, можуть «оживати» і навіть приймати їжу. У теплі зими на Нікопольщині ці риби залишаються активними і навіть можуть годуватися на невеликій глибині.

Ще відомий іхтіолог ХІХ ст. Леонід Сабанєєв відзначав: «Головень віддає перевагу невеликим, несудоходним річкам перед великими. Він любить піщане, кам'янисте або мулисте дно і уникає мула і твані, в чому складає довершену протилежність в’язю». Після будівництва Каховського водосховища невеликі річки, що впадали до Дніпра, виявилися затопленими, а мілководні ділянки рукотворного моря поступово стали замулюватися. Все це не могло не позначитися на чисельності головеня, який все ще попадається на вудку місцевим рибалкам, проте до найбільш поширених місцевих риб вже не належить.
 


Довідка

Вік риби можна визначити по її лусці. Вона складається ніби то зі стопки накладених одна на другу платівок, з яких верхня – найбільш стара і маленька, а нижня – найбільш молода і велика. Під час росту риби на верхньому шарі луски утворюються  світлі і темні концентричні кільця, які змінюють один одне. Восени і взимку риби не ростуть або майже не ростуть, і тоді на лусці з’являється вузьке і темне кільце. У наступному році на лусці знову з’являється широке і світле кільце (влітку), яке змінюється вузьким і темним (до зими). Таким чином, кількість темних та світлих кілець на лусці буде відповідати числу років її життя. Кільця можна порахувати, роздивляючись луску у лупу з 8-10 кратним збільшенням. У деяких риб кільця на лусці ледве помітні, а у інших взагалі нема луски. У таких випадках вік риби можна визначити по зябровим кришкам, слуховим камінцям – отолітам, поперечним зрізам плавникових променів, хребцям або іншим кісткам – на них також утворюються річні кільця.

 

 
 Фото: Johnny Jensen
 
 
 Фото: Liviu Chiriac

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

Дізнатися більше про головеня Ви можете тут:




У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
Last Updated on Monday, 14 December 2009 16:38
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting