Він завжди вважає за краще триматися ненеподалік від піщаного дна та часто зустрічається на великих піщаних косах. Втім, іноді бичка-бабку можна зустріти і на сильно змулених ділянках водойм з досить каламутною водою. Ці невеликі рибки у часи Дніпровських плавнів були широко поширені по усіх тутешніх річках і їх притоках. Зустрічалися вони навіть в деяких озерах і ставках!

 

Мешкають бички-бабки в Каховському водосховищі і сьогодні. Довжина тіла дорослого представника цього виду рідко перевищує 20 см. Лише влітку 1978 р. в районі старої частини м. Нікополя був виловлений бичок-бабка завдовжки 22,7 см. Тіло в усіх бичків-бабок струнке і округле, голова - трохи подовжена, а її передня частина виглядає злегка загостреною. Перший спинний плавник невеликий, а висота другого спинного та анального плавників у напрямку до хвоста поступово знижується. Особливо сильно у бичка-бабки розвинені грудні плавники, завдяки яким він дуже моторно переслідує здобич і рятується в хвилину небезпеки. Взагалі ж ці риби плавають рідко, зазвичай на невеликі відстані та неодмінно по дну.

 

Забарвлення бичка-бабки багато в чому залежить від місця проживання. У риб, які живуть на піщаних косах і пляжах, вона яскраво-жовта, а у мешканців замулених або зарослих водною рослинністю ділянок водойм - сірувато-бура або зеленувата. З боків, майже в шаховому порядку, розкидані темні округлі плями. Під час нересту самець набуває чорного або майже чорного забарвлення. Світлою залишається тільки окантовка країв плавників.

Нерест відбувається в квітні-червні. Самка відкладає досить велику ікру, а самець запліднює її. На нього ж покладається і охорона майбутнього потомства. Бички-бабки дуже ненажерливі. Вони живляться різними рачками, водяними стоногами, личинками водяних жуків і бабок. Не відмовляються також поласувати ікрою жаб та інших риб.

 

 

 

 

 

 

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

---

Дізнатися більше про бичка-бабку Ви можете тут: