Во саду ли, в огороде...

Сейчас на сайте

На даний момент 141 гостей на сайті
Besucherzahler singles
счетчик посещений


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Друк e-mail
Персоналии - Коган Вячеслав Семенович
Понеділок, 30 травня 2011, 11:15

Петрішин Л.
Журналіст,
кореспондент газети «Проспект трубників»
м. Нікополь, Україна
Біографія


Переклад з російської: Стрілецька М.В.

 
В'ячеслав Коган - нікополець, кандидат економічних наук, демограф

«Мені в житті дуже пощастило, оскільки десять кращих років свого дитинства і юності я прожив у дивовижному місті Нікополь, куди практично щороку знову і знову приїжджаю відпочивати». З таких слів починається лист в редакцію нікопольської газети «Проспект Трубників» нашого земляка, кандидата економічних наук, відомого демографа В'ячеслава Когана.

У 1956 році він закінчив одну з кращих шкіл міста - СШ № 13 - і досі з глибоким почуттям поваги, любові і вдячності згадує своїх вчителів. Батьки В'ячеслава Семеновича були лікарями: батько - Семен Миронович Коган - працював хірургом і завідувачем станцією переливання крові, мама - Римма Ісааківна Зак - педіатром, багато років очолювала дитячу поліклініку.

Після закінчення середньої школи він три роки працював верстатником на Південнотрубному заводі, потім були служба в Радянській Армії і вступ на економічний факультет МДУ. Потім - робота викладачем політичної економії в МАІ, аспірантура в МДУ і захист кандидатської дисертації. З 1974 року займається науковою роботою. Нині В'ячеслав Семенович співпрацює зі Всеросійським Центром рівня життя. Наше інтерв'ю з ним проходило за допомогою Інтернету в режимі online.

- В Україні і Росії багато говорять і пишуть про демографічну кризу. Уряд і законодавці пропонують різні варіанти вирішення цієї проблеми. Зокрема, з року в рік підвищують виплати по народженню дитини. Як правило, пересічному громадянину називають всього дві цифри - скільки людей за певний період померло в країні (обласному центрі, місті, селі) і скільки народилося. Додаємо, віднімаємо - і стає зрозуміло, що кількість населення зменшується. Але з яких причин це робиться, де коріння цього кризису і що робити, щоб зупинити процес вимирання населення - про це ні слова...

- Демографічна криза, як правило, є наслідком погіршення соціально-економічного розвитку того або іншого регіону. В рівній мірі це відноситься до наших країн - до України і Росії, в яких демографічна ситуація в останні два десятиліття виявилися практично схожими. Одна з головних причин депопуляції населення обумовлена розвалом Союзу і загостренням усіх сторін життя наших країн: скороченням виробництва і зупинкою численних підприємств промисловості і сфери послуг, практично повним припиненням державного і, особливо, муніципального житлового будівництва, а звідси значним збільшенням безробіття, зниженням доходів населення.
 
 
 
В'ячеслав Коган із своїм онуком Артемом
 
Сталося загострення й інших сторін життя населення. Проблема зниження чисельності населення дуже складна і багатогранна, оскільки одночасно з погіршенням соціально-економічного розвитку відбуваються і негативні демографічні процеси. Складна демографічна ситуація може виникнути в наших країнах в наступному десятилітті із-за високих показників смертності населення, зміни вікового складу і зменшення чисельності жінок репродуктивного віку, внаслідок чого знизиться загальне число народжуваності, що приведе до подальшого зниження загальної чисельності населення. Таким чином, дуже гостра проблема, яка майже двадцять років стоїть перед Україною і Росією, - це депопуляція населення, і тут не можна обмежуватися тільки збільшенням дитячих посібників, оскільки їх ефективність виявилася недостатньою для розширеного відтворення населення. Потрібні заходи набагато масштабніші і багатогранніші.

- Демографічна криза - це явище, характерне тільки для Росії і України або для всього світу в цілому?

- Відтворення населення обумовлене не лише етнічними і біологічними чинниками, але і значною мірою економічними і соціальними умовами, які визначальним чином впливають на основні складові руху населення: народжуваність, смертність і міграцію. Їх динаміка є наслідком умов, в яких проживає населення. Якщо відбувається зниження народжуваності, а смертність підвищується, і різниця між цими показниками тривалий час є негативною - в наявності депопуляція населення, або, іншими словами, демографічна криза. Ці негативні тенденції в розвитку населення характерні не лише для України і Росії.

Практично в усіх європейських країнах вони періодично виникали у минулому і в майбутньому можливе зниження чисельності населення. Це Італія, Німеччина, Словаччина, Литва, Естонія. Зворотна картина спостерігається в деяких азіатських країнах, де нині спостерігаються високі темпи зростання населення, які збережуться і в майбутньому. Це Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, Бангладеш. Тому в Китаї, наприклад, з метою стабілізації чисельності населення народження другої дитини обмежується різними заходами юридичного і економічного характеру.

- Що Вам відомо про демографічну ситуацію в Нікопольському регіоні, і чи можете Ви привести конкретні статистичні дані?

- Нікопольський регіон є органічною частиною Дніпропетровської області з усіма його позитивними і негативними сторонами, як в економічному розвитку, так і у відтворенні населення. Сучасна демографічна ситуація характерна високими темпами зниження чисельності міського населення. У Нікополі в 1990-2010 рр. вони виявилися навіть більш високими, ніж в обласному центрі. Так, якщо чисельність міського населення зменшилася за цей період майже на чверть - з 158 до 122 000 чоловік, то в Дніпропетровську - дещо більше, ніж на 10%. Оптимістичніша картина спостерігається з динамікою сільського населення району, чисельність якого за цей період зменшилася на 8,5% (з 47 до 43 000 чоловік).

Як говорив при зустрічі зі мною колишній мер Сергій Старун, при таких темпах зниження чисельності міського населення, Нікополь через 40-50 років може перетворитися з міста в міське поселення або взагалі перестати існувати. Думаю, що це плід занадто песимістичного настрою. Проте, конкретні заходи по попередженню такої ситуації необхідно зробити вже в найближчій перспективі.

- Які ви можете назвати головні причини зниження чисельності населення в Нікополі і Нікопольському районі?

- Депопуляція населення Нікопольського регіону обумовлена як природним відтворенням населення - низьким рівнем народжуваності і високим рівнем смертності, так і механічним відтоком населення з регіону. Ці причини виступають головними складовими демографічної кризи, що склалася.

Народжуваність. Сучасний рівень народжуваності в Нікополі і Нікопольському районі далекий від необхідного рівня забезпечення природного відтворення населення. Досвід дослідження проблем низької народжуваності свідчить про те, що це пов'язано з низьким рівнем потреби в дітях із-за відповідної оцінки сім'ями матеріальних і житлових умов як недостатньо сприятливих для народження дітей, і, у зв'язку з цим, масовим поширенням орієнтації на народження одного, максимум двох дітей, що зрештою є недостатнім для розширеного відтворення населення.

Зниження народжуваності в Нікопольському регіоні - це передусім реакція населення на політичні, економічні і соціальні процеси, які привели до зміни демографічної поведінки у відкладанні народження дітей «до кращих часів». Рівень народжуваності знаходиться нині значно нижче риси простого відтворення населення. Середнє число дітей, народжених однією жінкою впродовж життя, складає в регіоні близько 1,5, тоді як для забезпечення простого відтворення населення його значення має бути не нижче 2,2.

Низький рівень народжуваності веде до несприятливих соціальних, економічних і демографічних наслідків: зміні вікової структури, росту питомої ваги осіб літнього віку, зниженню темпів приросту працездатного населення і скорочення припливу робочої сили в економіку регіону в майбутньому.

Смертність. Другим компонентом, що робить безпосередній вплив на процес відтворення населення, є смертність. Народжуваність робить прямий вплив на зріст чисельності, а смертність - навпаки. Від рівня цих компонентів залежить природний приріст населення.

У Дніпропетровській області Нікопольський регіон відноситься до території з високою смертністю. В той же час, при оцінці цієї ситуації слід враховувати особливості вікового складу населення. У Нікополі, в порівнянні з міським населенням області, вище доля дітей і літніх людей, отже - менше питома вага працездатного населення. Тому реальні показники смертності можуть виявитися ближче до середньообласних, але для їх розрахунку потрібні детальніші статистичні дані.

Неблагополучна ситуація по смертності визначається збільшенням чисельності маргінальних груп населення з властивими їм більш високими рисками смерті від соціально обумовлених причин, хвороб органів дихання (за рахунок пневмонії), хвороб органів травлення (за рахунок цирозів переважно алкогольної природи), хвороб системи кровообігу (за рахунок алкогольної кардіоміопатії), травм і отруєнь (за рахунок алкогольних і наркотичних отруєнь, насильства).

Традиційні групи, що відносилися до маргіналів (бомжі, особи, що звільнилися з місць позбавлення волі та ін.), поповнили безробітні, зайняті в напівкримінальному дрібному бізнесі та ін. Це істотно збільшило вплив цієї групи населення на формування загальних показників смертності.

Для того, щоб бгрунтованіше судити про тенденції смертності і її причини, потрібно проводити спеціальне дослідження. Але заздалегідь можна відмітити, що, починаючи з 2000 року, місцевій владі вдається тримати під контролем дитячу смертність, що є важливим показником діяльності установ охорони здоров'я і соціальних служб міста та району.

Проте, нині сальдо природного відтворення в регіоні як і раніше є негативним, що говорить про тривалий процес депопуляції населення із-за високих показників повікової смертності в порівнянні з незначною позитивною динамікою народжуваності.

Міграція. По масштабах міграційного спаду Нікополь лідирує останніми роками. Як показують ці статистики, основний відтік населення йде з міста в поселення району, де частина жителів знаходить сприятливіші умови для проживання. В той же час Нікополь втрачає населення в обміні з іншими областями України, а також з іншими країнами, проте ці потоки менші, ніж в інші поселення Дніпропетровської області. При цьому виїзд населення, особливо молоді, веде до скорочення чисельності потенційних працівників і зменшення числа молоді, які навчаються в учбових закладах міста.

В умовах економічної кризи, це до певної міри знижує тиск на локальному ринку праці, але з виходом з кризи, ситуація може стати проблемною. Що ж до сільського населення, то тут картина сприятливіша, оскільки існує позитивне сальдо міграції, хоча і незначне.

Як видно із статистичних даних, раціональне розміщення населення і трудових ресурсів Нікопольського регіону продовжує залишатися однією з гострих економічних проблем, пов'язаних з усуненням існуючих диспропорцій в розміщенні трудових ресурсів, з одного боку, і у вирішенні проблеми надлишку робочих кадрів при дефіциті їх по окремих професійних групах, з іншого.

В майбутньому відтік населення посилюватиме проблему скорочення трудоресурсного потенціалу міста, посилить скорочення населення працездатного віку, яке чекає регіон в найближче десятиліття. У зв'язку з цим посилиться навантаження пенсіонерами на працездатне населення, що приведе до проблем пенсійного забезпечення і соціального обслуговування.

Нестача молодих кваліфікованих фахівців буде чинником, що гальмує модернізацію виробництва, не сприяє залученню інвестицій, і, відповідно, надходжень до міського бюджету. Таким чином, демографічна ситуація, що склалася в Нікопольському регіоні, диктує необхідність в подоланні негативних тенденцій в динаміці природного руху населення і міграції.

- Які заходи треба зробити для поліпшення демографічної ситуації в нашому регіоні?

- За наявною статистичною інформацією, якій абсолютно недостатньо для аналізу, виводів і пропозицій, неможливо «поставити діагноз і призначити лікування». З метою визначення дійсних причин депопуляції населення в регіоні потрібне проведення комплексного демографічного дослідження, яке повинне включати як аналіз усієї наявної статистичної інформації, що стосується народжуваності, смертності і міграції, так і проведення поглибленого соціологічного дослідження серед окремих контингентів населення з відповідним приїздом вчених-демографів в регіон для досягнення поставлених завдань: на початку - по стабілізації чисельності населення, а потім - по його збільшенню. І тільки на підставі глибокого наукового аналізу може бути підготовлена демографічна Програма з конкретним переліком заходів по стимулюванню природного і механічного руху населення.

Зараз же можна говорити лише про попередні напрями в розвитку демографічної політики на федеральному, обласному і муніципальному рівнях.

В області підвищення народжуваності: підтримка сімей, що мають дітей; підвищення якості надання медичної допомоги жінкам в період вагітності і пологів; профілактика і раннє виявлення порушень в стані здоров'я дітей і підлітків; матеріальна і соціальна підтримка сімей у зв'язку з народженням і вихованням дітей; забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей; сприяння трудової зайнятості жінок, що мають дітей у віці до трьох років.

В області смертності населення - зниження дорожньо-транспортних подій, серцево-судинних і соціально значимих захворювань, травматизму і професійних захворювань, створення умов для мотивації ведення здорового способу життя і збереження здоров'я населення.

В області міграції населення: вдосконалення механізму забезпечення регіону трудовими ресурсами, визначення рівня потреби в додатковій робочій силі по видах економічної діяльності, міграційна привабливість Нікополя і Нікопольського району.

З метою максимальної результативності Програми розвитку населення Нікопольського регіону, що реалізовується, потрібне періодичне проведення моніторингу за основними демографічними показниками, коригування яких повинне стати одним із завдань, що вирішуються міською адміністрацією.

- Як відреагувала місцева влада на пропозицію, і яку конкретну користь може принести нашому місту проект?

- Я знайшов всебічну підтримку у Олександра Фельдмана - генерального директора «Трубосталь», депутата облради. Олександр Ісаакович представив мене тоді ще мерові Сергію Старуну, який також позитивно віднісся до ідеї проведення необхідних робіт з підготовки Програми розвитку населення Нікопольського регіону. Проте термін повноважень колишнього мера збіг, і зараз це питання планується розглянути на раді директорів промплощадки ПТЗ, запросивши на засідання нинішнього мера Руслана Токаря.

Також Олександр Фельдман і я заручилися підтримкою голови райдержадміністрації Сергія Воронова. Два найважливіші завдання, які покликана вирішувати будь-яка влада, тим більше муніципальна, - це збільшення чисельності населення регіону і зріст його доходів. Жодне суспільство не може тривалий час допускати, щоб не забезпечувалося навіть просте відтворення населення в регіоні без істотних ускладнень в соціально-економічному розвитку.

Поза сумнівом і те, що ексклюзивність цього проекту в ході його реалізації може зацікавити не лише обласне, але і федеральне керівництво, і з їх боку може бути зроблена не лише організаційна, матеріальна, але і фінансова підтримка. Переконаний в тому, що цю проблему можна і треба вирішувати.
 
 
Джерело: www.ntm.net.ua
 
 
Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.
На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:
 
 
Останнє оновлення на Понеділок, 06 червня 2011, 10:20
 
, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting