Печать
17.09.2009 10:19
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог, краєзнавець
м. Нікополь, Україна
Біографія

Переклад з російської: Стрілецька М.В.

Матеріал надано в авторській редакції

 

Про що повідала Чортомлицька амфора
 
Нинішній Чортомлик – невелика залізнична станція, розташована верстах в двадцяти від міста Нікополя. Близько двох з половиною тисяч років тому в цих краях був похований скіфський цар.
 
 
 
З ним, по звичаю, який існував у скіфів, зарили дружину, рабів, коней і майно. Над могилою насипали величезний курган, який багато століть потому був названий Чортомлицьким. З давніх часів він дивував мандрівників, які бували в тутешніх місцях, своїми велетенськими  розмірами – його висота досягала майже 20 м, а коло складало близько 350 м! Курган стояв на рівнинному узвишші у верхів’ях річки Чортомлик, неподалік від Чортомлицьких хуторів.
 
 
 
Чортомлицький курган
 
 
 
 
Так нині виглядає місцевість, де колись знаходився знаменитий скіфський курган Чортомлик.
Нікопольський район. 2010 р.
 Фото: Олена Рудоманова
 
 
 
Кам'яна антропоморфна стела з кургану Чортомлик.
Нікопольський район. 2010 р.
Фото: Олена Рудоманова
 
26 травня 1862 року до розкопок Чортомлицького кургану приступив один з найвидатніших археологів Російської імперії Іван Забєлін (1820-1908 рр.). Об’єм виконаних їм земляних робіт приголомшує і сьогодні: щоб пробитися до центру величезного кургану, робочим довелося витягнути більше 17000 кубічних метрів грунту. Лише на другий сезон розкопок вдалося дістатися до могильної ями, що досягала глибини 12 м від рівня материка. І тут Іван Забєлін наткнувся на сліди страшної трагедії, що розігралася багато років тому. Як відомо, багато  скіфських курганів було розкрадено ще в стародавні часи. Грабували кургани і в ХIX столітті, коли після перших повідомлень про знахідки в Криму і Придніпров’ї «скіфського золота» почалася справжня «золота лихоманка». Як відзначав тодішній директор Керченського музею О.Є. Люценко: «З сотні розкопаних курганів навряд чи знайдеться десять, розритих порядно; проводили розкопки без всякої системи, безупинно переходячи з одного місця на інше. У описах розкопок рідко визначали з точністю положення розритих курганів і навіть самих місцевостей, так що, оглядаючи їх тепер на просторі більше 100 квадратних верст, неможливо судити, коли і ким вони були розкопані, що знайдено було в них чудового і чи всі вони дослідженні як повинно». Вірогідно, грабіжники, прорив підземний хід, проникли сюди вже незабаром після царських поховань. Вони дісталися до скарбів, але несподівано почала обвалюватися земля, і горе-скарбошукачі вимушені були бігти, залишивши під завалом свого товариша.  Біля його останків археологи виявили безліч золотих бляшок (прикрас одягу), шість мечів з обкладеними золотими листами рукоятями, а також золоте обкладання дерев'яних ножен меча з чеканними зображеннями битви греків із скіфами.
 
Але найзначнішою знахідкою в грабіжницькому ході стало золоте обкладання горіта (футляра для лука та стріл) із зображеннями сцен з міфів про життя грецького героя Ахілла.
 
 
 
 Іван Забєлін
Фото: www.shm.ru
 
 
Можна зрозуміти ступінь розчарування Забєліна, який зрозумів, які незчисленні багатства приховував курган. Проте його завзятість була щедро винагороджена. Поховна камера була складною підземною спорудою: від кожного з кутів центральної могильної ями відходили в сторони великі ніші, які виявилися грабіжниками не зворушеними. У трьох нішах археологи натикнулися на нові поховання, в кожному з яких були знайдені сотні золотих і срібних предметів. Найвидатнішою знахідкою стала велика срібна з позолотою ваза, відома сьогодні у всьому світі як Чортомлицька амфора.
 
 
 
Схема розміщення поховальних споруд у Чортомлику. IV ст. до н.е. Розкопки І.Є. Забєліна:
І - центральна гробниця; II - бокова гробниця; III - кінські могили; IV - поховання конюхів;
V - грабіжницький лаз
 
 
 
Карта скіфських курганів
 
 
Зображені на ній фігури людей і коней привернули до себе увагу дослідників неспроста. На думку багатьох істориків, ці зображення служать переконливим  доказом того, що перші стремена і вудила винайдені саме в нашій місцевості і були добре відомі стародавнім скіфам. Ігор Акімушкін, автор популярного видання «Світ тварин», відзначає: «Перші стремена (не залізні, а петлі з ременів) зображені на знайденій при розкопках Чортомлицького кургану знаменитій античній амфорі для вина, прикрашеній сценами зі скіфського життя. Виготовлена ця ваза, очевидно, в IV ст. до н.е. Пізніше у варварів були зв'язані з паличок стремена у вигляді «трикутників». Якщо звернути увагу на одного зі скіфських коней, зображених на середньому фризі амфори, то без зусиль можна побачити це пристосування для їзди (справді революційне для того часу).
 
 
 
Амфора. Срібло, золото. IV ст. до н.е. Чортомлик. Розкопки І.Є. Забєліна. Ермітаж
 
 
 
 
Деталі амфори з Чортомлика
 
Вуздечні оголов’я з псаліями і круглими бляхами при схрещуванні нащічного ременя з наносним і підборіддям зображені у коня з повернутою головою і стриноженого коня на Чортомлицькій вазі, а також у коня, який виносить з бою пораненого скіфа, зображеного на кінці піхов чортомлицького меча.
 
 
 
Деталі амфори з Чортомлика 
 
 
 
 
Деталі амфори з Чортомлика 
 
 
 
Деталі амфори з Чортомлика 
 
 
 
Деталі амфори з Чортомлика 
 

 
 
 
Руків'я мечів. Залізо, золото.  IV ст. до н.е. Чортомлик.  Розкопки І.Є. Забєліна. Ермітаж
 
 
 
 
Окуття піхов меча. Золото. IV ст. до н.е. Чортомлик. Розкопки І.Є. Забєліна. Ермітаж
 
 
 
На думку ряду дослідників, саме у «варварів»-скіфів перейняли «цівілізовані» греки (а вслід за ними і інші народи Європи) стремена у вигляді петель з ременів, удосконаливши їх лише багато століть потому.

Що стосується вуздечок, то у виявлених в Чортомлицькому кургані похованих коней вони були прикрашені сріблом і золотом. Зображені вуздечки і на знаменитій амфорі. Цікаво, що про час появи перших вудил дослідники продовжують сперечатися, сходячись при цьому на думці, що винайдені вони були саме в нашій місцевості. «Перші вудила з'явилися у кочових племен, що населяли землі південного Придніпров'я ще у часи глибокої давнини» (Олександр Богданов). «Примітивні вудила зі сиром'ятних ременів були вже у вживанні на прабатьківщині аріїв, в степах Південної України. Там же пізніше з'явилися і залізні вудила, або трензелі» (Ігор Акімушкін).

Звернули увагу дослідники і на схожість зображених на амфорі коней з дикими кіньми тарпанами (низький зріст, коротка грива). Ще Страбон писав про те, що скіфські коні були низькорослими, а Арріан (ІІ ст.н.е.) відзначав їх жвавість і витривалість: «Їх спочатку важко розігнати, так що можна віднестися до них з повним презирством, якщо побачиш, як їх порівнюють з конем фессалійським, сіцілійським або пелопонесським, та зате вони переносять будь-які труднощі; і тоді можна бачити, як той прудкий, рослий і гарячий кінь вибивається з сил, а ця малоросла і шолудива конячина спочатку пережене його і потім залишає далеко позаду себе».
 
По градації росту В.О. Вітта, в курганах Чортомлика знайдені кістки коней наступних груп: нижче середніх на зріст (висота в загривку від 128 до 136 см) і середніх на зріст (від 136 до 144 см). Відповідно, скіфські коні були дрібними і вельми схожими на своїх диких предків тарпанів, які мешкали на Нікопольщині ще в XIX столітті. Пов'язані з кіньми зображення історики трактують по-різному. Д.А. Мачинський, грунтуючись на відомостях Геродота, бачить в них послідовну розповідь про приношення в жертву кобили, С.С. Безсонова - ритуальне таврування худоби, А.В. Симоненко - фіксацію основних моментів в житті коня (до і після приручення). Цікава версія з приводу жертвопринесення коня була висловлена Ф.Р. Балановим, що запропонував розглядати амфору з Чортомлика, як «модель міфу поетичного простору-часу». Він визначає сцену жертви коня, як одну з сакральних крапок, яка разом з двома іншими (терзання оленя і крилатий кінь) символізує «ідею тричастності космосу».

 


Довідка
        
  • Стародавні назви деяких річок і морів
Борисфен – Дніпро
Танаїс – Дон
Гипаніс – Південний Буг
Тірас – Дністер
Істр – Дунай
Сиргіс – Донець
Понт Евксинський (Євксинський) – Чорне море
Меотійське озеро (Меотіда) – Азовське море
Гірканське море – Каспійське море
Внутрішнє море – Середземне море
  • Реконструкція кінських вуздечок зі скіфських курганів у Північному Причорномор'ї
1 - з кургану Страшна Могила; 2, 3 - з групи Гайманова Могила;
4 - з другого Мордвинівського кургану

 

 

Ілюстрації:

  1. Мозолевський Б.М. Скіфський степ. - К.: Наукова думка, 1983. - 200 с.
  2. Петухов Ю.Д., Васильева Н.И. Евразийская империя скифов. - М.: Вече, 2007. - 400 с.
  3. Скифские древности. - К.: Наукова думка, 1973. - 280 с.

 

 


На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про видатного українського археолога (завдяки якому було відкрито багато скарбів скіфських курганів, у тому числі і знаменита золота пектораль), кандидата історичних наук, а також проникливого лірика, поета тонкої душі Мозолевського Бориса Миколайовича:


 У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
Обновлено ( 20.06.2010 13:05 )