Досить часто цю рослину помилково називають «очеретом» та плутають її з багатьма рослинами, які зустрічаються по берегах річок. Насправді очерет виглядає зовсім інакше, а те саме створіння природи, з сухим та струнким стеблом, прикрашене коричневою шишечкою, називається рогозою. По мілинах плавневих річок, по берегах різних водойм зустрічалася рогоза широколиста, утворюючи в окремих місцях цілі зарості. Висота цієї рослини 80-200 см, вона має товсте і гіллясте кореневище, сіро-зелені листя шириною 1,8-2 см. Найбільш красива частина рогози, це, безумовно, її прикраса у вигляді оксамитового качану. Це суцвіття з жіночими пестичними квітками, над яким на початку цвітіння буває інше, чоловіче суцвіття - у вигляді ріденької мітелочки). Чоловічі суцвіття швидко відцвітають, після чого починають сохнути. У жіночому суцвітті три види квіток: одні з них дають плоди довжиною 3-9 мм, другі є пустоцвітами і треті мають вигляд булави. Останні захищають плоди, що розвиваються. Жіночі оксамитові суцвіття начебто лопаються, з них починають виступати вкриті волосинками плоди. Потрапляючи у воду, вони тримаються на її поверхні 2-4 доби, занурюються на дно, розкриваються і висипають насіння, яке проростає. Крім рогози широколистої у Базавлуцьких та Конських плавнях зустрічалася також рогоза вузьколиста (Typha angustifolia) – висота 100-250 см, зелені листя шириною до 1 см. У 1950 році на півдні Базавлуцьких плавнів була помічена рогоза Лаксмана (Tupha Laxmanii), яка відрізняється від інших видів коротеньким овальним жіночим качаном. Цікаво, що родичкою рогози (щоправда далекою) є … пальма.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

---