Пернаті кочівники

Біологи називають цих птахів кочівними, бо до статусу перелітних вони не дотягують і з постійних місць свого мешкання, як правило, далеко не відлітають. Взимку вони нерідко з'являються в містах, привертаючи до себе увагу не тільки фахівців, але і простих любителів природи. Сьогодні я розповім лише про тих «прибульців», які «засвітилися» на Нікопольщині взимку 2009 року.

Дрізд-горобинник (Turdus pilaris)

Літом дрізд-горобинник в промислових містах півдня і сходу України зазвичай навіть дзьоба свого не показує. А все тому, що вважає за краще селитися лише в екологічно чистій місцевості. За великим рахунком ці птахи навіть не прагнуть стати городянами. У сучасному місті їх може дратувати буквально все - шум автотранспорту, гучна музика, нявкання кішки, що «загуляла». Правда, зиму багато дроздів-горобинників вважають за краще проводити саме на півдні України, часто залітаючи і в міста. Екологія екологією, а голод, самі розумієте, не тітка! На Нікопольщині поява зграйок горобинників-кочівників була відмічена взимку 1981, 1982, 1984, 1990, 1991, 1996, 2000, 2001, 2005 і 2009 рр.
Вони добре помітні, оскільки постійно перелітають з одного дерева на інше, а сидячи на гілках, раз у раз сідають, приспускають крила і підкидають хвіст. Та і розмірами своїми горобинники перевищують добре знайомих нам шпаків. У місцях свого мешкання ці птахи будують масивні (вагою до 0,5 кг) гнізда, скріпляючи їх мулом і брудом, змішаними з мохом. Вокальні здібності горобинника багато біологів вважають сумнівними - він не стільки співає, скільки тараторить. Зате один представник цього виду, що довгий час жив в людській родині, вивчив декілька слів, причому на різних мовах. Охочі допомогти дроздам-горобинникам в холодну пору року можуть повісити в саду або парку зв'язки горобини чи калини. Ще в студентські роки я вирішив пожартувати над дроздами, додавши до даного меню зернятка граната. Птахи оцінили делікатес - швидко склювали всі зернятка граната, а калину з горобиною так і залишили незайманими.

 

 

Фото: www.naturfoto.cz

 

Голос дрозда-горобинника:   

Ці птахи прилітають до нас чи не щозими, найчастіше зустріти їх можна в парках і скверах, в місцях, де є багато старих дерев. Повзик - справжній альпініст пташиного світу, який може повзати вгору і вниз по стовбуру дерева, спираючись на короткий хвіст. Повзик, що захопився сходженням на дерева, здатний навіть подорожувати по нижній поверхні горизонтально розташованих гілок. Виглядає пернатий альпініст вельми привабливо - носить блакитно-попелястий «плащ» та руді «панталони». Свої не дуже крупні і виразні очі повзик підкреслює яскравими і виразними стрілками. Володіючи веселим характером, древолаз є частим гостем годівниць, близько підпускає до себе людей, а іноді навіть бере корм з руки. Повзик - справді всеїдний птах, але більш за все він вважає за краще ласувати клопами-черепашками і жуками довгоносиками, що завдають величезної шкоди нашим зеленим насадженням.

 

 

Фото: www.birds-photo.com

 

Голос повзика:  

---

Пищуху, яка володіє сірувато-бурим маскувальним забарвленням важко помітити на стовбурі дерева. Одного разу під час прогулянки по алеї на проспекті Трубників (вул. м. Нікополя) мою увагу до цього птаха привернули дві спостережливі студентки одного з місцевих інститутів. Істота, яка вправно лазила навколо стовбура, по спіралі, чомусь, здалася дівчатам «п'яною». Але, насправді, нічого дивного у поведінці пищухи не було. Пищуха, яка ніколи в житті не вживає алкоголю, здатна ще і не на такі витівки. «Вона небоязливо лазить як по стовбурах дерев, так і по стінах будов, і нерідко навіть гніздиться у відповідних зміцненнях балок будинків...» (австрійський зоолог Альфред Брем). «На зиму пищуха не відлітає в теплі краї, але, кочуючи у пошуках кращого життя, заходить так далеко (до берегів Чорного моря), що вже простіше для неї було б узяти і відлетіти туди зразу...» (український зоолог Ярослава Межжеріна). Пищухи, які люблять подорожувати всю зиму, охоче відвідують наше місто, а деяким воно до того сподобалося, що птахи вважають за краще залишатися до весни, демонструючи свої акробатичні трюки і здобуваючи з-під кори дерев шкідливих довгоносиків.

 

 

Фото: www.fotki.yandex.ru 

 

Голос пищухи:   

---

Своїм яскравим і вишуканим вбранням щиглик може посперечатися навіть з екзотичними африканськими птахами. Особливо помітним на снігу його роблять яскраво-жовті плями на чорних крилах і червона маска. Навіть під час польоту щиглик ні на хвилину не замовкає, і постійно щебече. З середини листопада і до початку березня невеликі зграйки цих птахів можна спостерігати в найрізноманітніших місцях - на міській греблі, у парку Перемоги, на пустирях, в садах і городах. Улюбленою їжею «елегантних модників» в цей час року є насіння чортополоху і інших бур'янів.

 

Нерідко жваві щиглики віртуозно лазять по тонких гілочках берези та вільхи, дістаючи з маленьких шишок насіння. Зазвичай на Нікопольщині кочують щиглики з північних областей України та російського Нечорнозем’я. Ще зовсім недавно вони вважали за краще проводити холодну пору року де-небудь в Італії або на острові Кріт.

 

 

Фото: www.farm1.static.flickr.com

 

Голос щиглика:  

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П. 

---

 

Дізнатися більше про дрозда-горобинника Ви можете тут:

• Рябинник
• Рябинник

 

Дізнатися більше про  повзика Ви можете тут:

• Повзик
• Обыкновенный поползень, или ямщик, или волчок, или поползушка (устар.) — Sitta europaea
• Поползни (Sittidae)

• Обыкновенная пищуха, или сверчок, или ползунчик (устар.) — Certhia familiaris 
• Чечітки і щиглики на полі

 

Дізнатися більше про щиглика Ви можете тут:

• Щеглы 
• Щегол
• Как щебечет щегол

 

 

 

 

 

У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове