Народився у 1938 р. в м. Нікополі. Батьки з 1936 року працювали на Південнотрубному заводі.

Закінчив 7 класів СШ № 13 та металургійний технікум (теж в Нікополі).

Щоб забув батьківську мову, був «распределен в Челябинскую область», звідки «забрили» в армію. Проходив службу в Мордовії (військова частина 33603). Під час військових навчань став майже калікою, комісували.

Після операцій на обох ногах, приїхавши до батьків, щоб їх не травмувати, що мають сина-каліку, пішов працювати на будівництво ТВЦ-2 Нікопольського Південнотрубного заводу), де після пуску цеху став працювати на ХПТ (стан холодного прокату труб). Працюючи, закінчив заочне відділення Дніпропетровського металургійного інституту за спеціальністю «Електрометалургія сталі та феросплавів».

1965-1998 рр. - працював на заводі феросплавів (плавильник, старший плавильник, майстер основного виробництва, начальник зміни плавильного цеху, помічник начальника цеху). Після пенсії (у зв`язку з її «великим» розміром) повинен був знову йти в цех слюсарем.

Як майстер та начальник зміни передових бригад, має дві грамоти міністра чорної металургії СРСР, заносився на міську Дошку Пошани, має державні (СРСР) відзнаки, занесений у Книгу пошани НЗФ та у Книгу Трудової слави Дніпропетровщини.

Знаходячись на пенсії, залишається активістом громадського життя у Нікополі. Був членом та головою дільничної комісії від ветеранів праці НЗФ і зараз (2011 р.) обраний до міської ради ветеранів.

Має онуків від 25 до 5 років, нещодавно відсвяткував 50-річчя подружнього життя.

У блокнотах з шихтовками та хімічними аналізами плавок збереглися і деякі записи, хоч і не зовсім пов`язані з технологічними процесами, але пов`язані з людьми, з якими автор працював. У міських газетах друкувались його статті на суспільні теми, велись ним і розділи про риболовлю з прив`язкою до місцевих обставин, що викликало зацікавленість читачів (судячи з дзвінків та листів у редакції газет).

Якщо і по цим «розповідям старого нікопольця» у когось з читачів виникнуть питання або доповнення, або бажання поділитись з «старим нікопольцем» своїми набутками, автор все це сприйме із вдячністю.

Переведення в електронний вигляд: Бутенко О.П.

---

• Сучасний Нікополь