Зараз на сайті

Сейчас 98 гостей онлайн
Besucherzahler singles
счетчик посещений



Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Печать E-mail
Історія Нікопольщини - Давня історія
17.02.2010 14:51
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог, краєзнавець
м. Нікополь, Україна
Біографія

Матеріал надано в авторській редакції

 

Скіфський одяг

 

Скіфський одяг відрізнявся вишуканістю і був ідеально пристосований до умов кочового життя і помірного клімату. У побуті скіфів значне місце займали різноманітні вироби зі шкіри, хутра, повсті, шерсті. З цих матеріалів виготовлялися кошми, бурдюки, пояси, головні убори, одяг, взуття і безліч інших речей домашнього вжитку. У курганах скіфського часу на Алтаї, в умовах вічної мерзлоти, збереглися речі зроблені з повсті, шкіри і шерстяних тканин. Вони були виготовлені з великою майстерністю і прикрашені чудовими аплікаціями і вишивками. Багато народів стародавнього світу охоче запозичували у скіфів не тільки окремі елементи одягу, але й навички їх виготовлення. Саме такий процес, на думку ряду дослідників, зображений на знаменитій пекторалі, знайденій відомим українським археологом Борисом Мозолевським в кургані Товста Могила (Нікопольський район). У верхньому ярусі пекторалі поміщено зображення двох голих до пояса чоловіків, які шиють хутряну сорочку. Їх обличчя і зачіски настільки відмінні, що можна навіть припустити в них представників різних етнічних груп різних племен (див. статтю «Скіфські кургани»).

 

 

Виготовлення хутряної сорочки. Фрагмент верхнього ярусу пекторалі.
Товста Могила. Нікопольський район

Греки навчилися у скіфів носити чоботи, шапки з вухами, штани і шерстяні плащі. Завдяки встановленню торгових зв'язків з багатьма містами-державами Середземномор'я, з скіфським одягом познайомилися й інші народи Європи.
 
 
Одяг знатного скіфа.
Реконструкція Торопа С.О. по зображенням на вазі з кургану Гайманова могила
 
 
Одяг скіфа-общинника.
Реконструкція Торопа С.О.

Одяг скіфських чоловіків складався з коротких шкіряних каптанів (туго перетягнутих поясом) і довгих, щільно облягаючих шкіряних штанів або широких шерстяних шароварів. Каптани носилися хутром всередину. По їх краях розташовувалися узори, а на спині знаходилася орнаментна смуга. Каптани знатних скіфів прикрашалися яскравими вишивками і різноманітними аплікаціями, а парадний одяг розшивався безліччю золотих прикрас. Штани носилися або на випуск, або вправлялися в невисокі, м'які, перев'язані ремінцем біля щиколотки напівчоботи («скіфики»). Нерідко шкіряні штани прикрашалися «лампасами» і різноманітними вишивками. Шкіряний пояс служив для підвішування сагайдака (з лівого боку) і меча або кинджала (з правого боку). Пояси знатних скіфів і дружинників покривалися металевими бляшками.

 
 
Скіф-юнак.
Реконструкція Л. Клочко, П. Корнієнко по знахідкам у кургані біля с. Піски Миколаївської області
 
Судячи із зображень на знаменитій чаші з кургану Гайманова Могила (див. статтю "Скіфські кургани") в IV ст. до н.е. у Великій Скіфії були широко поширені гострополі каптани.
 
 
Зображення скіфів у гострополих каптанах на чаші з кургану Гайманова могила. IV ст. до н.е.
Промальовка Ковпаненка Г.С. 
 
 
Фрагмент чаші з кургану Гайманова могила. IV ст. до н.е.
 
 
Скіфський юнак у гострополому каптані. 
Реконструкція Торопа С.О. за зображеннями на чаші з кургану Гайманова могила
 
Скіфські жінки носили одяг з шерсті, рослинного волокна, конопель і шкіри. Вбрання скіфянок багато в чому залежало від їх соціального положення. Одяг простих жінок найчастіше складався з довгого плаття, поверх якого носилася накидка. Наряди знатних скіфянок зазвичай розшивалися безліччю золотих пластинок і бляшок. У 1971 р. при розкопках розташованого неподалік від Нікополя кургану Товста Могила було виявлено не пограбоване поховання молодої жінки - можливо, скіфської цариці. Її похоронне  вбрання є найбагатшим з коли-небудь відкритих в скіфських царських курганах. Головний убір був розшитий безліччю великих золотих пластин, а весь одяг і взуття - золотими бляхами.
 
 

 

Головний убір скіфської цариці.
Товста Могила. Нікопольський район

Шия скіфянки з Товстої Могили була прикрашена масивною золотою гривною (478 г) з сім'ю фігурками левів на кінцях. На скронях були великі золоті підвіски із зображенням богині, яка сиділа з піднятими руками, а на руках - 3 золотих браслети. Всі пальці похованої були прикрашені золотими перснями, а на один палець були одягнені навіть два персні.
 
 
 
Знатна скіфська жінка.
Реконструкція Клочко Л, Корнієнко П.
по знахідкам у кургані Товста Могила біля с. Чортомлик Нікопольського району

Головні убори скіфських чоловіків і жінок, які жили в VI-ІІІ ст. до н.е. (башлики, калафи, тіари і т.д.) мали найрізноманітнішу форму і висоту. Рядове населення Скіфії носило на лобі шкіряні пов'язки. Так, на пекторалі з Товстої Могили в такій пов'язці зображений скіф, який шиє хутряну сорочку.
 
 
 
Скіф в шкіряній пов'язці. Фрагмент пекторалі.
Товста Могила. Нікопольський район

Найбільш поширеним головним убором, безумовно, був башлик. Судячи по зображеннях, що дійшли до нас, скіфи носили башлики двох типів - із загостреною верхівкою і м'які. У башликах із загостреними верхівками зображені скіфи на вазі з Куль-Оби, у м'яких - Скілур і Палак на рельєфі із Неаполя Скіфського.

 
 
 Знатний скіф у башлику із загостреним верхом. IV ст. до н.е.
Малюнок Торопа С.О.
 
 
 
М'який башлик.
Барельєф із зображенням скіфського царя Скілура та його сина Палака. ІІ ст. до н.е.

Башлики першого типу мали сполучені задню і бічні лопаті, доходили майже до плечей і могли сколюватися шпилькою ззаду. Зазвичай виріз і низ обрамляв орнамент з крапок або бляшок. М'які башлики перев'язувалися стрічкою навколо голови, не мали бічних лопатей і відрізнялися верхівкою, яка звисала назад. У VI-V ст. до н.е. переважали повстяні башлики, причому головні убори, прикрашені золотими бляшками, були частиною ритуального одягу жінок-аристократок.
 
 
 
Башлик. VI ст. до н.е.

У IV-III ст. до н.е. переважали башлики із загостреним верхом. Вони залишалися типовими головними уборами жінок середнього достатку, а представники рядового населення носили башлики без прикрас.

У IV-III ст. до н.е. були поширені наступні жіночі ритуальні головні убори: калафи, тіари, клобуки. Скіфський калаф - циліндричний спереду головний убір, збоку мав дугоподібний край (подібно кокошнику), з м'яким закритим верхом і потилицею. Його висота складала 10-16 см. Передня частина прикрашалася рядами золотих пластинок, а ззаду накидалося покривало із золотими бляшками. Скіфський калаф мав шкіряну основу, яка закріплювалася на дерев'яному обручі, що охоплював голову.
 
 
Скіфський калаф. IV ст. до н.е.

Тіара - циліндричний головний убір з твердим верхом і лопатями, які доходили до плечей. Його висота спереду складала 9-10 см (загальна, до плеч - 25-28 см). Передня частина тіари прикрашалась рядами смужок або бляшок, зверху накидалося покривало із золотими бляшками.
 
 
Тіара. IV ст. до н.е.
 
Клобук - конусоподібний головний убір із загостреним верхом, боковими та задніми лопатями, які доходили до плечей. Спереду його прикрашали трикутна золота пластина, ряди золотих бляшок або намисто. Скіфські клобуки мали різну висоту (нерідко їх доповнювала золота пластина із скроневими підвісками та покривало). Цікаво, що подібні, але тільки чоловічі головні убори відомі у саків, хеттів і греків.
 
Клобук. IV ст. до н.е.

Найбільш рідкісною і соціально значущою головною прикрасою скіфів були золоті діадеми, які зустрічалися тільки в VI ст. до н.е. Вони мали довжину 66-67 см, носилися на шкіряному або металевому головному уборі і були зроблені у вигляді золотої стрічки (рідше - у вигляді ряду ланцюжків).
 
 
 
Діадема. VI ст. до н.е.

Ритуальні чоловічі головні убори V-III ст. до н.е. найчастіше були представлені гостроверхим повстяним ковпаком з лопатями до плечей і загостреною верхівкою, іноді прикрашеною бляшкою з втулкою. В середині, у підстави вузької частини, убір був прикрашений золотим циліндром - цілим або таким, що складався з рядів пластинок. У IV-III ст. до н.е. були також поширені шоломоподібні і яйцеподібні чоловічі ритуальні головні убори.
 
 
Ритуальний чоловічий головний убір. V-III ст. до н.е.

Дитячі головні убори були схожі на жіночі (башлики і клобуки), але на відміну від них прикрашалися намистами.
 
Дитячий головний убір. V-IV ст. до н.е.
.

Ймовірно, члени царської родини і знатні скіфянки носили дорогий одяг червоного і синього кольорів. Таким, зокрема, було вбрання скіфської жінки, похованої в знаменитому кургані Товста Могила на території Нікопольського району. В давнину червоний і синій барвники вважалися особливо дорогими - їх завозили на територію Великої Скіфії з інших країн.

.

В якості червоного барвника використовувався середземноморський пурпур, а в якості синього - тільки індиго, який завозився з Індії. Прості скіфянки носили жовтий (жовті фарби можна отримати з коренів і кори багатьох місцевих рослин) та іншого кольору одяг.


Одяг, предмети туалету, а іноді навіть обладунки скіфів, які мешкали в Північному Причорномор'ї, прикрашалися рослинним орнаментом, анологічним тому, що прикрашав багато виробів, виявлених в скіфських курганах. Характерними кольорами були червоний і зелений.


На одному з фрагментів скіфського панцира, виявленого в кургані Товста Могила, технікою тесніння був виконаний складний рослинно-геометричний орнамент, нанесений червоною фарбою та інкрустований тонкою золотою фольгою. Уздовж смуги розташовані три оточених подвійним кільцем кола, в яких зображена восьмипелюсткова розетка з круглою серединою, інкрустована золотою фольгою. Пелюстки розетки виконані подвійними лініями і вкриті по черзі золотою фольгою і червоною фарбою. Кожен кружечок з квіткою оточений системою рослинно-геометричного орнаменту, а також інкрустований червоною фарбою і фольгою.

.

Виготовленням одягу та інших речей домашнього вжитку в основному займалися скіфські жінки. Рукоділля мало широке розповсюдження в кочовому середовищі. У могилах не тільки простих скіфських жінок, але й цариць (Чортомлик, Нікопольський район) зустрічаються веретена - знаряддя жіночої праці. У знатних скіфянок були «імпортні» (найчастіше - грецькі) веретена з кістяним набором художньої роботи, а у простих - дерев'яні, з глиняним або свинцевим прясельцем - вантажем. Так, при дослідженні кургану № 11 (група Богданівської збагачувальної фабрики, Нікопольський район) був виявлений кістяний набір веретена, що складався з 5 частин. Перший знизу виріб мав вигляд шахової фігури (пішки) з невеликою втулкою в прямо зрізаній підставі. Друга була усіченим конусом, третя - короткий циліндрик, четверта і п'ята - конічні трубочки. Три верхні предмети було прикрашено поясочками циркульного орнаменту. Очевидно, всі вироби були сполучені між собою в певному порядку на круглому дерев'яному стрижні веретена. У цьому ж похованні було виявлено свинцеве прясельце конічної форми з 7 радіальними рубчиками.

 
Кістяний набір веретена і свинцеве прясельце з кургану № 11.
Група Богданівської збагачувальної фабрики. Нікопольський район

Під час розкопок Хоминої Могили (Нікопольський район) було виявлено набірне різьблене кістяне веретено, стрижень якого (діаметром близько 0,8 см) закінчувався зверху простою нарізною фігурою, яка насаджувалася на стрижень в нижній частині. Вал складався з трьох частин - середньої, діжкоподібної та крайніх у вигляді зрізаного конуса. Конуси зверху, знизу та посередині були прикрашені декількома нарізними концентричними жолобками. Загальна висота валу 8,5 см. Знизу на стрижень був надітий наконечник у вигляді подовженого шахового пішака заввишки 3,7 см. На жаль, стрижень веретена знайдений в обламаному вигляді, тому загальну його довжину встановити не вдалося.
 
 
 
Набірне різьблене кістяне веретено.
Хомина Могила. Нікопольський район

Глиняні прясельця широко поширені в похованнях простих скіфянок. Наприклад, в кургані № 13 (група Богданівської збагачувальної фабрики, Нікопольський район) знайдено округле глиняне прясельце діаметром 2,6 см, заввишки 1,5 см і діаметром отвору 1 см.

 
Глиняне прясельце з кургану № 13.
Група Богданівської збагачувальної фабрики. Нікопольський район

Таким же поширеним жіночими знаряддями були шила, проколи, голки. У знатних скіфянок (Гайманова могила, Мелітопольський курган) був цілий робочий «несесер» - близько ста шил. Ці знаряддя праці зустрічаються практично в усіх похованнях простих скіфських жінок. Наприклад, залізне шило з кургану № 1 (Капулівка II, Нікопольський район) мало довге вістря та живця, забезпеченого круглим упором. На живцеві збереглися залишки дерев'яної рукоятки, яка зітліла. Довжина шила складала 8 см, вістря - 6,7 см.
 
 
 
Залізне шило з кургану № 1.
Капулівка II. Нікопольський район

 

Варто відзначити, що скіфські жінки користувалися засобами по догляду за тілом і косметикою. Скіфянки терли об шорсткий камінь тріски кедра та інших хвойних дерев, заливали їх водою, а густою масою, яка утворювалася після цього, натирали все тіло та обличчя. Як відзначав Геродот: «Це додає тілу приємний запах, а наступного дня, після того, як знімуть мазь, шкіра виглядає чистою і глянсовою». Під час розкопок кургану Товста Могила (Нікопольський район) серед особистих речей похованої тут скіфської жінки (можливо цариці) були знайдені рум'яна, білила, і навіть уламки прозорого скляного посуду.
 
 
 
Розкопки кургану Товста Могила. Нікопольський район. 1971 р.
 
Під час археологічних розкопок в жіночих похованнях на території Кримського півострова не раз знаходили дерев'яні скриньки, прикрашені накладною бронзовою пластиною. Такі скриньки служили скіфським жінкам для зберігання косметичного приладдя. Вони зазвичай виготовлялися і продавалися в грецьких містах, коштували дуже дорого і тому були у той час предметами розкоші.

В одному з усть-альмінських склепів в подібній дерев'яній скриньці з відкидним верхом (кришкою), лежав скляний бальзамарій - посудина для пахощів. Поряд стояла дерев'яна піксида - кругла мініатюрна (заввишки 7 см) коробочка, в якій зберігалися рум'яна. На них навіть зберігся слід від пальця власниці.

 
 
Реконструкція костюму знатної скіфянки I ст. до н.е.
 
 
 
Скіфська цариця. Реконструкція Мозолевського Б.М. за матеріалами розкопок з кургану Товста
Могила. IV ст. до н.е. Нікопольський район
 
У завершенні хочеться сказати, що так званий "скіфський стиль" ліг в основу моди, яка панувала на Русі аж до XVIII ст. У ряді місць вона зберігалася практично незмінною і в пізніший час.
 
 
Таця (деталь). Срібло. IV ст. до н.е. Курган Чортомлик. Нікопольський район
 
 
Святкове вбрання жінки княже-боярського кола. ХІІ-ХІІІ ст.
Реконструкція Толочко П.П.
Малюнок Андрієвського Л.І., Буйновського В.А.
 
 
Чоловічий одяг, розповсюджений на  Русі у ХVI-XVII ст.
 
 
Одяг заможного міського юнака. Русь. ХVI-XVII ст. 
 
 
 Жіночий одяг, розповсюджений на Русі у ХVI-XVII ст.
 
 
Ілюстрації:
  1. Мозолевський Б.М. Скіфський степ. - К. : Наукова думка, 1983. - 200 с.
  2. Петухов Ю.Д., Васильева Н.И. Евразийская империя скифов. - М. : Вече, 2007. - 400 с.
 
 
Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про видатного українського археолога (завдяки якому було відкрито багато скарбів скіфських курганів, у тому числі і знаменита золота пектораль), кандидата історичних наук, а також проникливого лірика, поета тонкої душі Мозолевського Бориса Миколайовича:
На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:
 
 
Обновлено 27.02.2018 13:51
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting