Зараз на сайті

Сейчас 175 гостей онлайн
Besucherzahler singles
счетчик посещений



Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Печать E-mail
Історія Нікопольщини - В роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
29.10.2009 12:03
There are no translations available.

Жуковський М.П.
Голова Нікопольської міської організації
Всеукраїнської спілки краєзнавців,
заступник директора
Нікопольського краєзнавчого музею
з наукової роботи
м. Нікополь, Україна

Переклад з російської: Стрілецька М.В.
 
 
30-ті роки. Чому в Нікополі збудували військове містечко

 

Вранці 1 вересня 1939 року нападом гітлерівської Німеччини на Польщу почалася Друга світова війна. Коли битви між німецькою і польською арміями достигли найбільшої напруги, в тил полякам вдарила Червона Армія - Радянський Союз вступив у війну на сімнадцятий день. А як все починалось, як передвоєнна підготовка відобразилася на Нікополі і його мешканцях?
 
Полковник Овчаренко і змова Тухачевського

 

Про те, що Південнотрубний завод почав працювати в 1935 р., відомо всім нікопольцям. Проте мало хто знає, що в середині 30-х років в нашому місті розвернулося інтенсивне будівництво військового містечка. Були побудовані казарми, штаб, житло для комскладу, бані, склади для боєприпасів і озброєння. Формально він зводився для 123-го територіального стрілецького полку. Проте, як стало відомо в кінці минулого століття, коли було розсекречено багато документів, це військове містечко призначалося для розгортання в ньому в «День М» (день початку мобілізації) повноцінної стрілецької дивізії. По таємному мобілізаційному плану Генштабу Червоної Армії, якому було підпорядковано це будівництво, в Нікополі були зведені також нові двоповерхові школи (№№ 1, 9 і 10), у разі війни їх планувалося використовувати для розміщення військових частин і госпіталів. Під склади озброєння і амуніції, які були завезені у величезній кількості, відвели будівлі Спасо-Преображенського собору і церкви Іоанна Дамаскіна.

Серед старожилів міста багато десятиліть ходили наполегливі чутки про те, що в Нікополь була доставлена і хімічна зброя (снаряди з отруйливими речовинами). Але де вона зберігалася, булоа вивезенеа або закопана на території сучасного міста - невідомо до цих пір.

Нікополь розростався одночасно з будівництвом Південнотрубного заводу. Його населення з 26 тис. чоловік в 1932 р. збільшилося в 1939 р. до 58 тис. Це надавало можливості в потрібний момент на базі Нікопольського полку швидко сформувати дивізію. Для підготовки військових кадрів в 1936 р. в місті відкрили аероклуб, школи снайперів, радистів та ін.

Командиром 123-го стрілецького полку з 1933 р. був полковник Леонід Овчаренко. Народився в 1895 р. на Чернігівщині, в роки Першої світової війни воював поручиком, в Громадянську служив в Червоній Армії, був двічі поранений, контужений. Його доля трагічна...
 
У 1937 р. країну потряс процес над заступником наркома оборони маршалом Радянського Союзу Михайлом Тухачевським і його соратниками, звинуваченими в плануванні на 12 травня 1937 р. державного перевороту. Всі подільники були розстріляні за вироком спеціального воєнного суду. Ця справа потягла за собою масові репресії проти всіх шарів радянського суспільства. Число жертв репресій обчислюється мільйонами.

В середині 1950-х рр. Тухачевський і інші військові керівники були реабілітовані. Але в кінці 1980-х приховані документи судового процесу стали просочуватися у відкритий друк.

З'ясувалося, що на допитах в НКВД Тухачевський не тільки писав добровільні визнання «про організацію і розвиток змови» (у який, за його словами, було втягнуто 10-12 чоловік вищого командного складу РККА, незадоволених наркомом оборони СРСР Климом Ворошиловим), але і власноручно розписав «план поразки Червоної Армії у війні з німецьким військовим блоком». Вперше ці свідчення були опубліковані в «Військово-історичному журналі» № 8 і № 9 за 1991 р.

Вважати їх підробкою НКВД? Співробітники внутрішніх органів дійсно були не тільки майстрами провокацій, але і вміли тортурами виривати потрібні їм свідчення. Проте в даному випадку йдеться про інформацію стратегічного рівня, до якої слідчий у справі Тухачевського капітан державної безпеки (по загальноармійському - підполковник) Зиновій Ушимірській (він же Ушаков) навіть теоретично не міг бути допущений.

А заарештований маршал вельми детально розписав план майбутніх військових дій. Ці свідчення, опубліковані за наказом тодішнього голови КДБ СРСР, поклали край всім розмовам про невинність Тухачевського.

Але як про плани змовників дізнався Сталін? Існує версія, що про підготовлювану подвійну змову радянських генералів проти Сталіна і німецьких офіцерів - проти Гітлера дізналася британська розвідка. Націонал-соціаліст Гітлер цивілізовано відправив до відставки військового міністра Бломберга і командуючого сухопутними військами Фріче, скомпрометувавши першого зв'язками з повією, а другого - гомосексуалізмом. 4 лютого 1938 р. фюрер замкнув командування вермахтом на собі. Більшовик Сталін на відміну від свого німецького колеги діяв незграбно, грубо, рублячи… і в прямому, і в переносному сенсах: маршальсько-генеральсько-офіцерський склад РККА вирізувався пластами.

Полк (а у військовий час дивізія) Овчаренко повинен був діяти в смузі фронту Київського військового округу, яким командував учасник змови Іона Якир. Той дав згоду на його призначення на пост комдива. 21 травня 1937 р. Леонід Овчаренко був заарештований по звинуваченню в участі у військово-фашистській змові. Виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР на закритому судовому засіданні 14 вересня 1937 р. засудила колишнього полковника до розстрілу. Разом з ним був репресований і цілий ряд командирів 123-го стрілецького полку нижчих звань.
 
 
Три дивізії

 

Одним з головних наслідків справи Тухачевського стало рішення Сталіна змінити військові плани. 29 листопада 1937 р. нарком оборони маршал Радянського Союзу Клим Ворошилов і начальник Генштабу РККА командарм 1-го рангу Борис Шапошніков представили ЦК ВКП(б) доповідь про план розвитку і реорганізації Червоної Армії в 1938-1942 рр.

Цей документ   № 4/1/49559-№9СС/ОВ (останнє означає «цілком таємно, особлива важність») був розсекречений лише після розпаду СРСР. Він передбачав розгортання 170 стрілецьких і 29 кавалерійських дивізій, 31 танкової бригади, 57 корпусних артилерійських полків резерву Головного командування. Передбачалося, що для ведення бойових дій будуть задіяні 15 218 знарядь, 15 613 танків, 9 726 бойових літаків, 305 780 автомобілів та ін. Чисельність Червоної Армії після завершення мобілізації склала - 6 503 500 військовослужбовців.

У цей же день відбулося обговорення доповіді в кабінеті Сталіна. Документ був підписаний Сталіним, Молотовим, Кагановичем і Ворошиловим. Відповідно до нього, Комітетом оборони при Раднаркомі СРСР були затверджені ухвали «Про чисельний склад РККА», «Про мобілізаційний план на 1938-1939 рр.»,  «Таблиця зростання чисельності РККА на період 1938-1942 рр.».

Вже палахкотіла війна в Іспанії і Китаї, в Європі визрівав конфлікт між англо-французським блоком і націонал-соціалістською Німеччиною. Західноєвропейський театр військових дій розглядався радянським керівництвом як першочерговий, на нього і націлювалися головні сили Червоної Армії.

Друга світова війна могла початися ще влітку-восени 1938 р., під час чехословацької кризи. Проте тоді керівництво Англії і Франції пішло на мирні угоди з Гітлером і Муссоліні.

Після цього німці зробили перші кроки на шляху зближення Німеччини і СРСР, запропонувавши кредит в 200 млн. марок для оплати німецького експорту в обмін на постачання радянської сировини. 11 лютого 1939 р. радянська сторона вручила німецькому послу Шуленбургу список машинобудівної продукції і військового устаткування, яке вона хотіла б отримувати з Німеччини. Це стало початком економічної складової майбутнього пакту Молотова-Ріббентропа. Він був підписаний 23 серпня 1939 р. в Москві. Згідно секретному протоколу націонал-соціалістська Германія і комуністичний Радянський Союз поділили країни Східної Європи по сферах впливу (з 2009 року за рішенням Ради Європи 23 серпня наголошується День пам'яті жертв нацизму і комунізму).

Хто виграв від підписання пакту? Гітлер, розв'язавши собі руки, почав війну проти Польщі і втягнувся в затяжну війну з Францією і Англією. А Сталін, формально, не беручи участь у війні, не тільки отримував новітнє німецьке промислове устаткування в обмін на сировину, але і зумів протягом року захопити частину Польщі, Фінляндії і Румунії, а також повністю окупувати Литву, Латвію, Естонію і збільшити чисельність СРСР до 200 млн. чоловік.

1 вересня Верховна Рада СРСР (депутатом якого був голова Нікопольського міськвиконкому А. Барсуков) на своїй позачерговій сесії прийняла закон про дворічну загальну військову повинність. Вже 7 вересня під виглядом Великих учбових зборів 1939 р. по всій країні почалася мобілізація. Німецькі війська штурмували Варшаву, а в Нікопольському військовому містечку йшло інтенсивне розгортання 123-го територіального стрілецького полку в 176-ту стрілецьку дивізію (три стрілецьких і два артилерійські полки, інші підрозділи загальною чисельністю 16 тис. чоловік). Нікопольська 176-а стрілецька дивізія була направлена до складу Українського фронту і 17 вересня вступила у війну проти Польщі. Не пройшло і року, як дивізія взяла участь у «визвольному» поході до румунської Бессарабії.

У листопаді 1939 р. старших резервістів демобілізували, а молодь залишилася служити до осені 1941 р. Її демобілізація з відомих причин не відбулася. 15 червня 1941 р. знов були оголошені Великі учбові збори. До цього часу нікопольськими резервістами була укомплектована 206-а стрілецька дивізія. Вона була відправлена на фронт на другий день війни, а в Нікополі відразу ж почалося формування 253-ої стрілецької дивізії (вже третьої!). У серпні 1943 р. вона пішла на фронт недоукомплектованою (8 тис. чоловік замість 16 тис.) і за два дні була розгромлена під Кривим Рогом. Але це вже інша історія...
 
 
Взято:  Репортер. - 2009. - 1 вер. - С. 3.
На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:
 
 
Обновлено 28.02.2018 15:41
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting