Зараз на сайті

Сейчас 323 гостей онлайн
Besucherzahler singles
счетчик посещений



Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
PDF Печать E-mail
Дніпровські плавні - Тваринний світ
19.03.2009 12:10
Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції 

 
 
Кутора водяна (Neomys fodiens)

На берегах плавневих водойм можна було почути «цикання» - так видавала свою присутність кутора водяна, яка селилася по берегах невеликих річок, озер і навіть струмків. Цю тварину, життя якої тісно пов’язане з водою, іноді ще називають водяною землерийкою, або просто куторою. Вона чудово плаває, пірнає, бігає по дну водойми. Під водою кутора здається сріблястою кулькою, яка дуже швидко рухається. Кутору водяну можна сміливо назвати великою землерийкою. Довжина тіла цієї істоти нерідко буває до 12-14 см, хутро на спині чорного кольору, черево сріблясте. Хвіст довгий, чорний, має своєрідний «кіль» - гребінь із жорсткого волосся на його нижній стороні. Нори кутора водяна найчастіше викопує сама, але іноді може використовувати і чужі, кубло вистилає сухими травинками. В окремих випадках кубло може знаходитись просто на поверхні землі, серед густої прибережної рослинності. В травні у ньому з’являються малята, які вже через півтора-два місяці ведуть самостійне життя. Живиться кутора водяна усіма істотами, з якими у неї тільки дістає сили впоратись – комахами, черв’яками, молюсками, мальками та ікрою риб. Іноді нападає на великих риб та жаб. До будівництва Каховського водосховища кутора водяна була поширена як у Базавлуцьких, так і Конських плавнях, де зустрічалася також кутора мала (Neomys anomalus).
 
 
Місця розповсюдження кутори водяної у часи Дніпровських плавнів (XIX-поч. ХХ ст.)
 
 
У наші часи кутору водяну найчастіше зустрічали в районі Панських круч (неподалік від села Капулівки, Нікопольського району). Тварину внесено до Бернської конвенції (ІІІ додаток).
 

 
Фото: www.hlasek.com
 

Довідка
Бернська конвенція Ради Європи (повна назва – «Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природного середовища мешкання у Європі») була прийнята у місті Берні (Швейцарія) в 1979 році.
Мета конвенції – охорона дикої флори і фауни, а також природного середовища їх мешкання. Особливо це стосується тих видів і тих середовищ мешкання, охорона яких потребує співробітництва кількох країн (наприклад, якщо мова йде про перелітних птахів).
Особлива увага приділяється видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, включаючи мігруючі види.
Кожна сторона домовленності бере на себе зобов’язання здійснювати відповідні заходи у сфері національної політики, спрямовані на збереження дикої флори і фауни та середовища існування видів.
Бернська конвенція включає в себе чотири додатки:
І додаток – список видів рослин, потребуючих особливої охорони.
ІІ додаток – список найбільш вразливих тварин (від найпростіших до ссавців), потребуючих особливої охорони.
ІІІ додаток – список видів, просто потребуючих охоронних заходів.
IV додаток – список заборонених методів відловлювання та здобичі диких тварин.
У 90-х роках ХХ століття до Бернської конвенції приєдналась і Україна.

 


Фото: www.zoologi.no Фото: www.hlasek.com

 

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

Дізнатися більше про кутору водяну Ви можете тут:
 
 
 
 
 
У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
Обновлено 10.09.2009 04:08
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting